gov.uaДержавні сайти України
Координаційний штаб

Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими

Дорожня карта
0 800 300 529Особистий кабінет

Ваші дії

Після отримання рідними від ТЦК та СП сповіщення про смерть Захисника:

  1. Військова частина звертається в Національну поліцію щодо загибелі особи для проведення необхідних процедур щодо ідентифікації тіла
  2. ТЦК та СП сповістить родину Захисника про дату та час доставлення тіла загиблого Захисника для поховання
  3. ТЦК та СП узгоджує з родиною Захисника, представниками місцевої державної адміністрації або органами місцевого самоврядування місце, час та порядок поховання загиблого (померлого) Захисника
  4. ТЦК та СП допомагає родині зібрати документи, необхідні для оформлення допомоги на поховання
  5. Родина може звернутись у центри соціального захисту для подання клопотання про призначення пенсії (допомоги) сім'ї загиблого (померлого) Захисника
  6. Родина може звернутись в ТЦК та СП для отримання інформації щодо необхідних документів для оформлення одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю Захисника
ДО ВІДОМА: Під час організації поховання загиблого (померлого) Захисника коштом військової частини закуповуються такі предмети ритуальної належності: труна, труна оцинкована (за потреби), подушка, похоронне покривало, санітарний (патологоанатомічний) мішок (за потреби), надгробний хрест, транспортувальний ящик (за потреби), ритуальний вінок, державний прапор, який після поховання передається близьким родичам загиблого (померлого). Крім того, військовою частиною можуть оплачуватись інші ритуальні послуги (виготовлення написів на надгробних хрестах, написи на траурних стрічках ритуальних вінків, послуги кремації). Особисті речі загиблого (померлого) Захисника передаються за актом під особистий підпис одного з членів сімʼї, близьких родичів або спадкоємців загиблого (померлого).
Джерела:
Інструкція про організацію поховання військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби;
Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України

Після цього варто:

  1. Звернутися до Національного інформаційного бюро;
  2. Звернутися до Обʼєднаного центру з пошуку та звільнення полонених при СБУ: за телефоном (044) 321-11-21, +38 (098) 321-11-21 (повідомлення надсилати у Viber, WhatsApp), повідомлення в Telegram надсилати на номер +38 (067) 650-83-32. Електронні листи надсилати на ел. адресу: united_center@ssu.gov.ua;
  3. Звернутися до Бюро Центрального агентства Міжнародного Комітету Червоного Хреста з розшуку для міжнародного збройного конфлікту в Україні (Бюро ЦАР). Бюро може звернутися до уряду держави-агресора (росії) із запитом щодо встановлення долі полоненого та із запитом на отримання доступу до нього у місці утримання. Інформацію щодо того, як створити запит можна знайти тут.
  4. Оскільки росія часто не надає інформації щодо місця утримання, стану здоров’я та не надає можливість комунікації з військовополоненими, то родина Захисника може додатково звернутись до Робочої групи ООН з насильницьких або недобровільних зникнень. Робоча група робить офіційне звернення до уряду держави-агресора (у даному випадку — росії) з вимогою надати інформацію про Вашого родича як про зниклу особу. Інформацію щодо того, як створити запит можна знайти тут.

У разі виявлення матеріалів чи в разі надходження будь-якої інформації щодо полоненого (телефонний дзвінок, лист, інформація від свідків) її потрібно повідомити слідчому, подати через Особистий кабінет Координаційного штабу та надати в МКЧХ та Робочу групу з насильницьких чи недобровільних зникнень. Важливо! Моніторинг онлайн ресурсів не рекомендується для осіб із чутливою психікою: матеріали мають жорстокий характер.

Оскільки стрес впливає на здатність людини запамʼятовувати великий обсяг інформації, рекомендуємо вести блокнот із записами щодо хронології подій, звернень до органів державної влади, отримання відповідей та інших деталей з метою збереження інформації про зниклу особу або полоненого. У рази необхідності в КШ також діє система психологічної та юридичної підтримки, яку можна отримати, звернувшись на номери громадських приймалень КШ.

Відповідно до законодавства України особа може бути визнана загиблою за встановленням факту клінічної смерті медичним працівником, за результатами ДНК-експертизи або за рішенням суду (за наявності достатньої кількості доказів). У іншому випадку особа вважатиметься зниклою безвісти до моменту зʼясування її долі. Якщо звістка про смерть Захисника отримана усно від безпосереднього командира, побратимів, командира частини, по гарячій лінії або з інтернет-ресурсів (зокрема і ворожих), варто:

  1. Максимально дізнатись подробиці про місце, координати місця події та обставини загибелі Захисника;
  2. Звернутись у відділення Національної поліції щодо зникнення особи;
  3. Підтримувати звʼязок із групою цивільно-військового співробітництва військової частини щодо можливості потрапляння групи на місце зникнення особи;

  4. Надати отриману інформацію в Особистий кабінет Координаційного штабу в розділ “Місце зникнення”.

    Якщо є причини вважати особу живою, рекомендуємо пройти той самий алгоритм, що й у випадку потрапляння в полон.

  5. Якщо вдалося самостійно знайти фото, що підтверджують загибель необхідно:

    • Повідомити нову інформацію слідчому у справі (відповідно до вже поданої вами заяви до поліції);
    • Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими;
    • Внести зміни/доповнення в Особистому кабінеті КШ;
    • Повідомити нову інформацію у ТЦК та СП для передачі у військову частину;
    • Повідомити нову інформацію, у ті організації, де раніше заповнювали анкети (НІБ, МКЧХ, Робоча група ООН тощо);

    Якщо територія залишається непідконтрольною, існує механізм репатріації (повернення) тіл. В разі досягнення домовленостей з іншою стороною, здійснюється репатріація (повернення) тіл, після чого тіла передають на ДНК експертизу. За наявності збігів по ДНК, слідчий, який веде справу, повідомляє родину Захисника.

    У разі, якщо особа зникла безвісти у зв’язку з воєнними діями на строк більше ніж 2 роки (або мінімум 6 місяців за окремих умов), родина може звернутися до суду з заявою про визнання його померлим та надалі звернутися для отримання відповідних виплат (див. розділ "Що відбувається, якщо не вдається з’ясувати долю зниклої особи протягом довгого періоду часу?").

  6. Якщо від ТЦК та СП/військової частини/СБУ/поліції отримано Акт про настання смерті:

    • Акта про настання смерті недостатньо для отримання Свідоцтва про смерть державного зразка. Свідоцтво можна отримати на підставі рішення суду і на його основі звертатися до ДРАЦС (колишній РАГС), де і мають видати Свідоцтво про смерть державного зразка.
    • Щоб звернутися до суду, потрібно скласти заяву та додати докази про настання смерті (Акт про настання смерті, фото, посилання на інтернет-ресурс тощо). До заяви додати копії документів (копію паспорта позивача, Захисника; свідоцтво про народження; ідентифікаційний код, витяг з книги бойових дій).
    • Для отримання виплати допомоги, у разі загибелі військовослужбовця у період дії воєнного стану, потрібно звернутися у військкомат з переліком документів