Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими

Бюро Центрального агентства Міжнародного Комітету Червоного Хреста з розшуку для міжнародного збройного конфлікту в Україні (Бюро ЦАР) також може звернутися до уряду держави-агресора (росії) із запитом щодо встановлення долі зниклої особи. Це стосується військових і цивільних осіб, живих і загиблих, що потрапили до рук противника. Інформацію щодо того, як створити запит, можна знайти тут. Відповідно до Женевських конвенцій Міжнародний Комітет Червоного Хреста виступає посередником у передачі інформації між сторонами конфлікту, яка здійснюється через Національне інформаційне бюро, яке має бути створене у кожній країні, де є міжнародний збройний конфлікт (війна).

Робоча Група ООН з насильницьких або недобровільних зникнень у відповідь на Ваш запит про зникнення особи робить офіційне звернення до уряду держави-агресора (у цьому випадку - росії) з вимогою надати інформацію про зниклу особу. Інформацію щодо того, як створити запит, можна знайти тут.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може у відповідь на запит від родини звернутись до Уповноваженої з прав людини у рф із запитом щодо зʼясування долі зниклої особи.

росія у більшості випадків відмовляється надавати будь-яку інформацію, але важливо також засвідчити факт відмови надання інформації, тому що це у свою чергу також є доказом порушенням росією норм міжнародного гуманітарного права і може бути використана проти держави-агресора.

Інколи інформацію щодо зниклих осіб можна знайти на ворожих сайтах. росіяни поширюють фото- або відео-матеріали полонених/незаконно утримуваних осіб з метою здійснення морально-психологічного тиску. Але в умовах, коли росія не дає офіційні відповіді щодо зниклих осіб, такі фото/відео матеріали можуть розглядатись як доказ того, що держава-агресор утримує відповідну особу. У разі виявлення таких матеріалів чи в разі надходження будь-якої інформації щодо зниклих осіб (телефонний дзвінок, лист, інформація від свідків) потрібно повідомити слідчого, додати відповідну інформацію в Особистому кабінеті Координаційного штабу, надати в МКЧХ та Робочу групу з насильницьких чи недобровільних зникнень.

Кримінальне провадження по факту зникнення особи не закривається допоки не буде зʼ ясовано долю зниклої особи. Тобто, пошук зниклої особи триває до того часу, як особа вийде на звʼязок/повернеться;

До того часу, як особа буде повернута під час обміну військовополоненими (для військових) або буде репатрійована (для цивільних).

До того часу, як тіло зниклої особи (у разі загибелі) буде повернуто та ідентифіковано.

За наявності відомостей, що свідчать про загибель зниклої особи, вона може бути визнана загиблою за рішенням суду. Для цього родичами померлого або їх законними представниками подається заява, в якій відповідно до ст. 318 ЦПК України повинно бути зазначено:

• Який факт заявник просить встановити та з якою метою;
• Причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
• Докази, що підтверджують факт;
• Докази, що підтверджують викладені заявником обставини (наприклад, письмові свідчення очевидців, фототаблицю з місця поховання, медичні документи про смерть тощо);
• Довідку про неможливість відновлення втрачених документів (наприклад, письмова відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану).

Відповідно до розʼяснень, даних в п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі неможливості встановлення факту його смерті, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

І найважливіше: особа, яка визнається померлою у звʼязку з воєнними діями, може бути визнана такою з дня її вірогідної смерті, а не з того дня, коли рішення суду набуде чинності (ч. 3 ст. 46 ЦК України). Це важливо, тому що і виплати будуть призначатися сімʼям з дати визнання особи померлою.

Рішення суду про визнання Захисника померлим є підставою для одержання свідоцтва про смерть у органах ДРАЦС. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню і негайно видається учасникам справи після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

1. Сповіщення від територіального центру комплектування та соціальної підтримки
2. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань - надає слідчий після звернення із заявою про зникнення Захисника і відкриття кримінального провадження
3. Витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин - видає Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) МВС України. Для отримання витягу потрібно надіслати запит із копіями документів, що засвідчують особу запитувача та ступінь споріднення зі зниклою особою. Надсилати поштою за адресою м.Київ, вул. Богомольця, 10, Міністерство внутрішніх справ України, або на електронну скриньку pgmia@mvs.gov.ua
4. Посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби
5. Підставою для видачі посвідчення є документ, який підтверджує факт загибелі (смерті) чи зникнення безвісти військовослужбовця, виданий територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Посвідчення видає територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання члена сімʼї. Дітям - після досягнення 7- річного віку.
6. Лист Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Національного інформаційного бюро, Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок збройної агресії рф при Службі безпеки України із підтвердженням обліку зниклої/полоненої особи в Реєстрі оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, або включення особи до Обліку військовополонених ворогів.

Зверніть увагу, що внесення особи до реєстру або обліку не є офіційним підтвердженням її статусу як полоненої особи. За міжнародним гуманітарним правом офіційно підтвердити перебування особи у полоні може лише держава-агресор через російське НІБ за посередництвом МКЧХ. У такому разі росія бере на себе зобов’язання зберегти життя особи на час утримання в полоні та забезпечити осіб, позбавлених свободи, відповідними правами, передбаченими Женевськими конвенціями.